Глава 1 «Проект Україна. Формування ефективної Національної Ідеї»

Так «випадково» співпало, що перший тираж книги «ПЕРЕХРЕСТЯ» з 10.000 примірників вийшов вранці 08.08.08 року. Я з нетерпінням дочекався обіду, коли зміг поїхати забрати пару сотень екземплярів в редакції журналу «Райдуга». Сказати, що я був щасливий, – нічого не сказати! Я виношував ідею написання цієї книги з 2002-го, після кількох років випробувань долі та особистого пошуку Сенсу Життя. Такі вправи для мозку і душі тренують думати глобально і системно, та потім змушують часто розмірковувати про Людство, приломлюючи поточні події через нові знання. Мені дуже хотілося поділитися своїми дивовижними знахідками, де лише дві Заповіді та один алгоритм їх виконання забезпечував гарантовану зміну Світу на краще, а людині – ЩАСТЯ. Я спеціально зробив головного героя книги бізнесменом, щоб через його життя показати фантастичні можливості, даровані Небом кожному з нас, чим можна або скористатися, або прогавити, тупо накопичуючи капітал.

Сімейну вечерю дружина накрила по-святковому. Це була моя перша художня книга і вся родина раділа моєму успіху. Поклавши дітей спати, ми з дружиною влаштували собі затишну вечірню кінозалу на НТВ-кіно. Але раптом фільм перервався «терміновим повідомленням». Росіяни заявляли про військову операцію «Примушення до миру», що навіть у своєму словосполученні звучало аж надто по-єзуїтськи. Стало зрозуміло – Росія пішла війною на Грузію. Знову, тупа частина Людства вирішує питання ВІЙНОЮ! І це у 21-му столітті! Я відчував, як у моїй душі вирувє океан різних почуттів. Так, світ ще не подорослішав і все стоїть перед поворотом або до людяності, або до слави і ресурсів. Коли ми лягли спати, я ще довго не міг заснути, розмірковуючи про те, що сталося. Думки крутилися, тинялися і літали навколо знайденої мною особисто для себе і описаної в «ПЕРЕХРЕСТІ» гіпотези Сенсу Життя. Що має змінитися, щоб Людство зробило правильний поворот на своєму «цивілізаційному перехресті» до справжнього людського ЩАСТЯ?

– Вбити конкуренцію, інакше вона вб’є Світ! – гучним пострілом пролунала фраза в моїй голові, і я відчув, що різко прокинувся.

– Може, все-таки “прибрати”, а не “вбити”. Якось дуже жорстко. – подумав я. А можливо, це і є той «крайній захід», який може врятувати Людство від постійного відбирання та накопичення ресурсів через війни? Адже, якщо Сенс у ЩАСТІ через самореалізацію кожної людини, що змінює світ на краще, – то це вже гра у додатковість, а не конкуренція. Як же вкинути у простір подібні смисли? Які приклади показати? Як мультиплікувати хоч би в одній країні? Тут точно важливу роль відіграє бізнес, адже сучасним Світом, нежаль, править економіка, а не любов…

Спати вже не хотілося абсолютно і я знову почав розкладати думки по полицях:

1.Нашій Цивілізації 2008 років від Різдва Ісуса Христа, що приніс Нові правила співіснування Людей.

2.Правила передані у двох заповідях Нового Заповіту та алгоритмі їх виконання «Отже в усьому, як хочете, щоб з вами чинили люди, так чиніть і ви з ними».

3.У результаті дотримання правил кожна людина легше знаходить своє Покликання та Призначення, що утворює його ціннісну систему координат для прийняття правильних рішень у житті на своїх «перехрестях». Це і є точне розуміння фрази «Нести свій Хрест»:

4.Покликання («Сродна праця» з філософії Григорія Сковороди) створює «Майстра» своєї справи, який не повторює за іншими «Майстерами» і не конкурує. Він з радістю реалізує власні задуми та відчуває щастя у моменти усвідомлення результатів своєї роботи. Через майстерну творчість він змінює Світ на краще.

5.Найкращі твори «Майстра» ведуть його до реалізації свого Призначення.

6.Модель існуючої економічної парадигми з конкуренцією (добросовісною – білою заздрістю; недобросовісною – чорною заздрістю) та ВВП (складом ресурсів) виставляє головний критерій – накопичення ресурсів і змушує всіх учасників ринку боротися, накопичувати, а не творити.

7. Необхідна нова модель економічної парадигми Світу із заміною Конкуренції на «Гру в додатковість» та новий індекс виміру сенсу економіки замість ВВП (бажано з виміром самореалізації громадян та відчуття ними ЩАСТЯ, не виїжджаючи з країни).

– Як вдало все помістилося усього  сім пунктів. Потрібно буде вранці записати у щоденник та подумати, через який проект можна реалізувати такий алгоритм у нашій країні. – абсолютно бадьоро подумав я і глянув на годинник, який показував 03:33. Я зрозумів, що було б добре ще поспати, адже так і до світанку рукою подати. Але думки не давали заснути, перебираючи відповіді та запитання.

– Що є першопричиною наближення катастрофи Цивілізації і де той «наріжний камінь», спершись на який, можна змінити парадигму економіки? Можливо, індекс виміру економіки і є цим «каменем»? ВВП вимірює кількість грошей на душу населення країни. Але в чому сенс? Душі гроші точно не потрібні. Це ж якийсь складський підхід. Ресурс накопичується на складі, до якого є доступ лише обраних, але розрахунок робиться на усіх громадян країни. Специфічні сенси і інших індексів, таких як “THE BIG MAC index”, що вимірює можливість покупки бутерброду в різних країнах, або промисловий “Dow Jones index”. Але яке відношення це має до самореалізації людини та її відчуття ЩАСТЯ? Усі індекси мають право на життя, але важливо розуміти, що вони вимірюють і НАВІЩО? Це як міряти температуру при інсульті, або робити кардіограму серця при застуді, не прослухавши легені…

Я прокинувся і знову глянув на годинник. 05:55 – час на зарядку…

Водій заїхав за мною о 08:45 та о 09:00 я вже був у офісі на Боженка. Під час ранкової пробіжки на кадетському стадіоні я ще раз обміркував сім смислових пунктів нічних роздумів і записав їх у робочий щоденник. Важливо було змоделювати якийсь великий проект із потужною смисловою прошивкою на тему «щастя». Можливо саме тут знадобиться придуманий у книзі «ПЕРЕХРЕСТЯ» «Інститут Вивчення ЩАСТЯ»? Але я відчував, як щоденна робоча рутина затягує усього мене у свій вир. Я вже півроку, як я був на посаді Президента ВД «Галицькі Контракти». Власники Видавничого Дому запросили мене підготувати до продажу та продати компанію за 11-12 млн.$. Завдання було складним, але реальним, а головне – цікавим і перспективним. Весь 2007-й та початок 2008 року підтверджували таку можливість. Усі прибуткові бізнеси купувалися іноземцями з коефіцієнтом EBITDA х 3 до 7. А медіа-активи – ще вищими. Продавався не так сьогоденний результат компанії, скільки – її сплановане потужне Майбутнє. Я розробив нову модель бізнесу ГК з розгорнутою філіальною системою та додатковими сервісами для бізнес-аудиторії з великою монетизацією.

У квітні ми найняли андеррайтером найвідомішу фінансову компанію «СОКРАТ», пройшли аудит та спільно підготували пакет документів для роботи з міжнародними покупцями.

Вже наприкінці травня в офісі “СОКРАТу” на верхніх панорамних поверхах бізнес-центру “ПАРУС” відбулася перша зустріч із представником перспективного покупця з Лондона. Клієнт залишився задоволеним. Попросив підготувати ще деякі документи та розрахунки. Попередньо, угоду намітили на початок вересня.

За умовами договору, після продажу я отримував достатній відсоток винагороди від угоди і ще, щонайменше три роки, залишався керівником проекту для втілення нової моделі у життя. Хотілося якнайшвидше реалізувати усе, але весь європейський бізнес роз’їхався відпочивати до осені. Залишалося просто зачекати один місяць.

Сумувати не доводилося. Окрім величезного обсягу роботи з підготовки проекту до продажу, залишалися щоденні креативні перегони на ринку ділових медіа. Але після безсонної ночі роздумів про Сенс економічної парадигми та її вплив на співіснування Людства, мій мозок постійно шукав варіанти вирішення цього питання. Я помічав, що торкатися подібних тем з багатьма людьми не просто безглуздо, а й небезпечно, бо почувався інопланетянином. Але в моїй свідомості щось тьохнуло, коли я вкотре зустрівся з молодою людиною, яка місяць тому запропонувала нам бути інформаційним спонсором «Днів Репутації в Україні». Це був Олексій Чуєв, партнер компанії «Reputation Capital Ukraine». Форум пройшов на початку липня на високому інтелектуальному рівні, але головне – я відкрив для себе нове розуміння «репутації» та її відмінності від «іміджу». Я радів, що наступний етап розвитку економіки можна назвати «Репутаційною Економікою», вже з іншими маркерами, індексами і сенсами. Олексій заїхав до нас в офіс просто підписати акти виконаних робіт, але ми розговорилися і я поділився деякими своїми роздумами. Він розповів кілька дивовижних кейсів роботи їхніх світових партнераів з «Reputation Institute». Особливо вражав колективний досвід іспанських компаній щодо підвищення репутації Іспанії у світі. Виявилося, що збільшення репутаційної довіри до країни на кілька відсотків підвищує прибуток вітчизняних корпорацій за кордоном на десятки відсотків. Виходить, вкладати гроші у репутацію країни великим вітчизняним компаніям – просто вигідно.

Я ловив себе на думці, що це дуже схоже на мої знахідки у «ПЕРЕХРЕСТІ», коли виконання певних правил життя дає можливість вже тут і зараз бути щасливим, не чекаючи «страшного Суду».

Наприкінці нашої зустрічі я подарував Олексію книгу «ПЕРЕХРЕСТЯ» і побажав, щоб його мрії та плани щодо просування Репутаційної Економіки – здійснилися.

Настав довгоочікуваний вересень 2008 року. З перших чисел ми почали уточнювати плани покупців, але у відповідь отримали тривожну невизначеність: «На світових фінансових ринках напруженість. Давайте звіримо плани за місяць». Але вже за тиждень було зрозуміло, що жодного звіряння не буде. «Цунамі» глобальної економічної кризи почало поглинати країну за країною, континент за континентом…

Так… Жорстко… Стільки роботи коту під хвіст… Зруйновані такі плани…

Курс гривні почав падати миттєво. Рекламодавці згортали бюджети. Власники рекомендували провести термінові скорочення штату, тиражів та усіх витрат. Тотальна оптимізація…

Ми не вперше проходили «світові економічні кризи». У схоже «цунамі» 1998-го, керуючи Видавництвом Бліц-Інформ, вдалося вийти з кризи ще сильнішими. Але тоді ми мали гарний запас фінансової міцності, який дозволив розгорнути філії власної підписної агенції у кожному обласному центрі та повністю переформатувати ринок під себе. Наразі ситуація відрізнялася кардинально. Запасу не було. Залишалося, тупо все скорочувати.

Щоденне спілкування з бізнесменами показувало, що 90% із них просто тонуть у кризовій хвилі, розраховуючи хоча б вижити, вхопившись за соломинку. Але 10% – раділи змін, захоплюючи нові ринки і в рази збільшуючи прибуток. Це підштовхнуло мене до думки про пошук ймовірного покупця не серед іноземців, а серед 10% наших бізнесменів, які осідлали «велику хвилю».

– А якщо об’їхати країну з потужним соціальним проектом під егідою «Галицьких Контрактів» і таким чином пошукати нових покупців? – радісно подумав я. Адже, інакше втрачається весь сенс мого перебування на посаді.- Думав я, шукаючи наступні кроки.

Я прожив із цією ідеєю кілька днів і грубо описав для себе рамку задуму, назвавши її «Проект УКРАЇНА. Формування ефективної Національної ідеї». Суть проекту полягала у залученні бізнесменів, філософів, політиків та державних діячів до розмови про моделювання Майбутньої України. Філософи, політики та державні діячі давали б теоретичну базу, а бізнесмени – практичні проектні рішення. (Це щось на зразок Національних Проектів, якими ми планували оперувати, коли працювали у Секретаріаті Президента в команді Олександра Зінченка у 2005 році). Я думав у такому перехресному діалозі відшукати не лише ефективні проектні рішення, а й потужний сенс Національної Ідеї. Для цього потрібно було зробити тематичний номер «Контрактів», прес-конференції та круглі столи в усіх регіонах країни з регулярним висвітленням на сторінках журналу та на сайті.

На мою думку, реалізація такого проекту вирішувала б наступні завдання:

1.Пошук вітчизняного покупця ВД «Галицькі Контракти».

2. Переключення всіх учасників Проекту з думок про кризу на моделювання Майбутнього.

3.Пошук ефективних бізнес-проектів, які змінюють життєвий простір країни на краще.

4.Пошук варіантів гіпотез «Національної Ідеї УКРАЇНИ».

Перша прес-конференція та круглий стіл в «Українському Домі» пройшли 27 листопада дуже продуктивно ( https://photo.unian.net/photo/169465-pres-konferenciya-proekt-ukrajina-formuvannya-efektivnoji-nacionalnoji-ideji ). Для участі у дискусіях приїхали відібрані нами найцікавіші проектні команди і зі Сходу і з Заходу країни. Активно взяли участь у всіх заходах особисто перший Президент України Леонід Кравчук, філософ Мирослав Попович, актор Богдан Бенюк, модельєр Михайло Воронін, керівники компаній «Київстар» та «Крафт Якобс». Серед дискусій та презентацій проектів мене сильно зачепив виступ Марка Зобова з Харкова, який процитував Григорія Сковороду про сенс існування будь-якої держави. Він запропонував оформити ініціативу нашого форуму щодо внесення цього змісту до першої статті Конституції України у такому трактуванні: «Україна – незалежна демократична держава, головним завданням якої є ЩАСТЯ своїх громадян на рідній землі». У перерві на каву Марк підійшов до мене, дружньо поплескав по плечу і сказав:

– Ви, Володимире, дуже точно описали сенс людського життя та українську Національну Ідею у своєму «ПЕРЕХРЕСТІ». Ви теж відштовхувалися від Сковороди? – запитав він.

– Зізнаюсь, що із Сковороди пам’ятаю лише про «сродну працю» та «Науку ЩАСТЯ», яку всім потрібно вивчати. Я думав, що варто шукати сенси існування держави у Лао Цзи, Сократа, чи інших стародавніх філософів. Навіть не здогадувався, що все так близько, тут на Подолі. – Чесно відповів я і продовжив – Дякую Вам за дуже цінний смисловий подарунок!

Після перерви був цікавий виступ команди зі Львова із проектом «Кожній багатодітній сім’ї по заміському будинку». Його суть полягала у видачі державою кожній сім’ї за народження третьої дитини (третього платника податків) – буданка 150 кв.м. у передмісті. Розрахунок включав вартість грошей, які держава і так витрачає на виплати сім’ям, але додатково було враховано ефект трудової зайнятості та завантаження інших галузей економіки і мотиваційний мультиплікатор. Для реалізації проекту передбачалося запустити програму будівництва 500 тис. таун-хаузів на рік на суму $7.5 млрд. І так у найближчі 50 років. Були озвучені переваги проекту для держави:

– одним із головних шляхів виходу з економічної кризи є ефективне житлове будівництво;

– будівництво житла для багатодітних сімей сприяє зростанню народжуваності та вирішенню демографічної проблеми України;

– прямі постачання продукції для будівництва здійснюють 32 галузі економіки України;

– з’являються мільйонів нових робочих місць;

– новий економний житлово-комунальний сектор позбавляє Україну залежності у постачанні російського газу;

– якісна житлова політика сприяє поверненню мільйонів громадян, які працюють за кордоном;

– розвиток малого бізнесу у своєму гаражі;

– розвиток альтернативної енергетики;

– при приватному домоволодінні значно зростає рівень життя та відповідальності власників;

– стимулюється розвиток АПК та промисловості за межами міст;

– деконцентрація населення міст, нове розселення та самозабезпечення;

Після цієї презентації Ігор Шевченко, як Голова ГО «Українська Громада» представив проект з яскравою назвою «Я господар» про розвиток в країні ОСББ, а Олексій Чуєв, як партнер «Reputation Capital Ukraine» – свій проект про вимір репутації України в 27 країнах світу. Потім обговорювалися проекти про нову освіту та медичний сервіс «Оператор медичних послуг територіальних громад». Я був щасливий від побаченого та почутого. Усі проекти лише підтверджували мою гіпотезу Національної Ідеї з книги «ПЕРЕХРЕСТЯ», яка звучала, так: «Україна – країна ЩАСТЛИВИХ багатодітних сімей»…

Наступним етапом реалізації «Проекту…» планувалося потужне соціологічне дослідження, круглі столи та форуми у кожному обласному центрі країни для пошуку Національної Ідеї, сильних проектних рішень та, звичайно ж, нових покупців ВД «Галицькі Контракти». Але….

Криза продовжувала набирати обертів і власники Видавничого Дому попросили зупинити «Проект…», не вірячи у можливість відшукання внутрішнього покупця.

Я звільнився з посади за власним бажанням, адже зникли усі раніше намічені цілі, смисли та мотивації і, намагався продовжити роботу над «Проектом…» у громадській організації «Українська Громада». Звичайно ж, без медійного інструменту та стабільного фінансування було неможливе проведення соц.досліджень та круглих столів по країні. А криза все не зупинялась…

(Далі буде…)